Ukrainian Bible

 

The Gospel According to St. Matthew

 

Chapter 22

 

 

1.

 

¶ А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи:

       
 
 

2.

 

Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого.

       
 
 

3.

 

І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти.

       
 
 

4.

 

Знову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля!

       
 
 

5.

 

Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг.

       
 
 

6.

 

А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх.

       
 
 

7.

 

І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.

       
 
 

8.

 

Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані.

       
 
 

9.

 

Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля.

       
 
 

10.

 

І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась.

       
 
 

11.

 

Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного,

       
 
 

12.

 

та й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? Той же мовчав.

       
 
 

13.

 

Тоді цар сказав своїм слугам: Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів...

       
 
 

14.

 

Бо багато покликаних, та вибраних мало.

       
 
 

15.

 

¶ Тоді фарисеї пішли й умовлялись, як зловити на слові Його.

       
 
 

16.

 

І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами, і кажуть: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся Ти.

       
 
 

17.

 

Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?

       
 
 

18.

 

А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте?

       
 
 

19.

 

Покажіть Мені гріш податковий. І принесли динарія Йому.

       
 
 

20.

 

А Він каже до них: Чий це образ і напис?

       
 
 

21.

 

Ті відказують: Кесарів. Тоді каже Він їм: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже.

       
 
 

22.

 

А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.

       
 
 

23.

 

¶ Того дня приступили до Нього саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його,

       
 
 

24.

 

та й сказали: Учителю, Мойсей наказав: Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову його, і відновить насіння для брата свого.

       
 
 

25.

 

Було ж у нас сім братів. І перший, одружившись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружину свою братові своєму.

       
 
 

26.

 

Так само і другий, і третій, аж до сьомого.

       
 
 

27.

 

А по всіх вмерла й жінка.

       
 
 

28.

 

Отож, у воскресенні котрому з сімох вона дружиною буде? Бо всі мали її.

       
 
 

29.

 

Ісус же промовив у відповідь їм: Помиляєтесь ви, не знавши писання, ні Божої сили.

       
 
 

30.

 

Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі.

       
 
 

31.

 

А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже:

       
 
 

32.

 

Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих.

       
 
 

33.

 

А народ, чувши це, дивувався науці Його.

       
 
 

34.

 

¶ Фарисеї ж, почувши, що Він уста замкнув саддукеям, зібралися разом.

       
 
 

35.

 

І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи:

       
 
 

36.

 

Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?

       
 
 

37.

 

Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.

       
 
 

38.

 

Це найбільша й найперша заповідь.

       
 
 

39.

 

А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.

       
 
 

40.

 

На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.

       
 
 

41.

 

¶ Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,

       
 
 

42.

 

і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів.

       
 
 

43.

 

Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:

       
 
 

44.

 

Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм.

       
 
 

45.

 

Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син?

       
 
 

46.

 

І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.

       
 
 

Matthew 23

 

 

 

 

 
 
HTMLBible Software - by johnhurt.com